Минулого тижня Свято-Покровський чоловічий монастир у Ракошині на Мукачівщині провів третій щорічний безкоштовний дитячий табір «Крапелька любові». 45 діток із майже всіх районів нашої області відпочивали у мальовничому селі Лісарні.
Життя в наметах, приготування їжі на вогні, пошук води у лісистій місцевості, догляд за собою у природних умовах – багатьом довелося звикати до незвичних умов побуту. Але це пішло на користь.
Крапельчани мали суворий розпорядок дня. Щодня проводився біблійний урок, а вранці та ввечері перед столуванням і після нього всі молилися. На території табору діяла пошта: всяк охочий міг написати запитання, на яке під час вечірніх посиденьках діставав відповідь. Організатори, готуючи програму для дітей, намагалися влаштовувати такі ігри, які б виховували командний дух, довіру одне до одного.
Запрошеним гостем у таборі був монах зі Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, архімандрит о. Лаврентій: «Коли мене запросили, ні на мить не вагався. Ми щиро сподіваємося, що, повернувшись додому, діти берегтимуть ту крапельку любові, яку тут знайшли. Адже навряд чи щось може бути ціннішим у такий складний для нас усіх час, ніж допомога, християнська любов та вірність».
Окрім священників, зі школярами працювала лікар-офтальмолог та медсестра: проводили свого роду медичні пізнавальні ігри. Тож команда з трьох священнослужителів, одного військового, двох медичних працівників, кухарів і вожатих забезпечила дітям яскравий і насичений тиждень літніх канікул.
«Три роки тому ідея створити такий табір виникла у нашого монаха та студенток УжНУ. Відтоді ми завжди радимося з ними, представниками молоді, думку яких не маємо права не почути.
Бог нас благословляє на цю справу навіть у таких нібито дрібницях, як відсутність дощу, можливість влаштувати табір безкоштовно тощо.
Він також благословив нас мати хорошу команду, яка не боїться експериментувати, вчитися на своїх помилках і творити. Свято-Покровський чоловічий монастир у Ракошині щиро вдячний Ужгородському університетові за виховання дійсно свідомої, активної молоді, яка намагається гідно нести звання християнина і завжди відгукується на прохання церкви», – коментує благочинний монастиря, архімандрит о. Мілетій.