Інколи здається, що храм може бути переповнений тільки на великі церковні свята. Що через свою зайнятість, добра частина православних християн, пропускає Божественні Літургії та ті неділі, які в календарі позначені чорним, а не червоним. Цього дня, проїжджаючи повз Свято-Покровський чоловічий монастир, можна було побачити силу-силенну автомобілів. Людей, які несли багато квітів і чекали аби зайти в храм, бо місць на всіх не вистачало. І хоча ця неділя не виділена якимось позначками в календарі, проте вона позначена яскравим червоним кольором у життях сотні людей. Тих, для кого настоятель монастиря, о. Митрофан , не просто головний в обителі. Він головний для них у посередництві з Богом. Для одних, він подарував карту з вказівкою головних духовних шляхів. Для інших допоміг знайти втрачену дорогу. Одним дав сили йти до Небесного Отця, а другим почути голос власної душі. Це великий духовний пастор, який привертає до Господа багатьох людей. Змушує одуматися, задуматися і стати на путь істини. Це великий молитвеник. Він неодноразово доводив силу своєї молитви і допомагав у вирішенні тих проблем, де медицина, людський розум, влада чи гроші вже безсилі. А найголовніше - зовсім цим не пишається. Завжди повторює, що ні в чому немає його заслуги: «Це все Бог і добрі люди!». Про величину серця, глибину душі, щиру, гостинну, відверту вдачу можна писати цілі історії. А його простота вражає кожного. Для нього не існує багатих, чи бідних. Гідних, чи не гідних, кращих або гірших. Всі рівні у великій черзі до нього отримати допомогу, мудру духовну пораду, слова втіхи чи переживання. Архімандрит Митрофан; настоятель монастиря в с. Ракошино; духовний батько; по-нашому – нянько – кожен називає його по-різному. Та кожен це робить з великою вдячністю та любов’ю. Сьогодні йому виповнилося 40 років! Прихожани храму, духовні чада, ті що в Україні і далеко за її межами, щиро вітають о. Митрофана з цим ювілеєм! Ми бажаємо Вам Божого благословення в усіх началах! Нехай Покров Божої Матері оберігає від випробувань і важких життєвих ситуацій. Нехай Ангел Охоронець відносить ваші молитви до ніг нашого Небесного Отця! Вірної пастви, добрих людей. Збережіть ту чистоту віри і той приклад вашого життя, за яким слідує багато людей! Многая Вам літа! Автобіографічні дані Архімандрит Митрофан ( Шимон)– народився 27 січня 1973 року в с. Горінчево, Хустського р-ну. В 1990 році був прийнятий послушником у Свято-Троїцький чоловічий монастир с. Городилово ( м. Хуст). 21 березня 1991 р. був пострижений в монахи владикою Євфімієм з ім’ям Митрофан, на честь святителя Митрофана Воронежського. 8 жовтня 1991року Преосвященнішим Євфімієм, був рукоположений в ієродиякона. 1992 року,з благословення Преосвященнішого Владики Мефодія, переведений у Свято -Предтеченський чоловічий монастир с. Бедевля, де ніс послух благочинного. 1994 року, з благословення владики Мефодія, був переведений на келійний послух у Хустську єпархію, де пробув 7 місяців. 5 червня 1995 року, за проханням прихожан, повернувся у Свято - Предтеченський монастир, де був призначений благочинним. 27 вересня 1995 року, Преосвященнішим Мефодієм, у Свято - Миколайвському чоловічому монастирі, був рукоположений в ієромонаха. 23 квітня 1996, за відсутності настоятеля, був призначений виконувачем обов’язків, а в подальшому і настоятелем Свято-Предтеченського чоловічого монастиря. З 1995 по 1999 рр., о. Митрофан навчався в Одеській духовній семінарії, а в 2005 р. закінчив Київську Духовну Академію зі званням кандидата богослов’я. 2001 року, Преосвященнішим владиком Агапітом, призначений настоятелем Свято-Покровського чоловічого монастиря с. Ракошино.
Немає коментарів
Додати коментар